-
1 legitimate
I1. n1) закон нонароджена дитина2) законний правитель3) захисник прав законного правителя4) драма2. adj1) законний, правильний2) виправданий, обгрунтований; поважний, допустимий; розумний3) здійснюваний за законом; законний (про правителя)4) законнонародженийthe legitimate drama — а) драматичний театр, драма; б) визнані усіма п'єси
IIv1) юр. узаконювати, легітимувати2) визнавати законним3) усиновляти (позашлюбну дитину)* * *I n II a2) законний, правильний; законний ( про правителя); який здійснюється за законом про успадкування ( про владу)3) законний, допустимий; виправданий, обґрунтований4) миcт. драматичнийIII v1) юp. узаконювати, легітимізувати; визнавати законним2) усиновляти ( позашлюбну дитину) -
2 legitimate
1) законна мати; законний батько; законнонароджені нащадки2) законний, легальний, легітимний, на законній підставі; узаконений; заснований на праві прямого успадкування; правильний; правомірний; обґрунтований, поважний, серйозний; законнонароджений3) легітимізувати, узаконювати, надавати законного статусу, визнавати законним ( або чинним); виправдовувати; слугувати виправданням; усиновляти ( позашлюбну дитину)•- legitimate accident
- legitimate act
- legitimate activities
- legitimate activity
- legitimate aim
- legitimate argument
- legitimate article of commerce
- legitimate assets
- legitimate authority
- legitimate birth
- legitimate business
- legitimate character
- legitimate child
- legitimate children
- legitimate claim
- legitimate concern
- legitimate contender for power
- legitimate daughter
- legitimate demand
- legitimate demonstration
- legitimate design
- legitimate discontent
- legitimate drug
- legitimate economy
- legitimate employment
- legitimate enterprise
- legitimate evidence
- legitimate excuse
- legitimate exercise of duties
- legitimate expectation
- legitimate father
- legitimate grievance
- legitimate government
- legitimate gun owner
- legitimate heir
- legitimate income
- legitimate influence
- legitimate information use
- legitimate instrument
- legitimate interest
- legitimate interference
- legitimate king
- legitimate law enforcement
- legitimate means
- legitimate method
- legitimate mother
- legitimate nature
- legitimate need
- legitimate objective
- legitimate offspring
- legitimate origin
- legitimate owner
- legitimate place
- legitimate possessor
- legitimate powers
- legitimate privilege
- legitimate public interest
- legitimate purpose
- legitimate reason
- legitimate recipient
- legitimate referral
- legitimate relationship
- legitimate representative
- legitimate request
- legitimate right
- legitimate son
- legitimate source
- legitimate source of income
- legitimate sovereign
- legitimate state
- legitimate status
- legitimate transaction
- legitimate unionization
- legitimate use -
3 love child
-
4 recognize
v1) упізнавати, розпізнаватиto recognize smb. by his walk — упізнати когось по ході
2) бачити, усвідомлювати3) висловлювати схвалення; цінувати, віддавати належне4) визнавати (щось, когось)to recognize smb. as king — визнати когось королем
5) юр. офіційно визнаватиto recognize the record — спорт. зарахувати рекорд
6) вітати (під час зустрічі)to recognize smb. in the street — привітатися з кимсь на вулиці
7) надавати слово (на засіданні парламенту)Mr. Chairman, may I be recognized? — пане голово, прошу слова!
8) юр. давати зобов'язання в суді9) переглядати, виправляти* * *v1) узнавати, упізнавати2) усвідомлювати; бачити3) виражати визнання, схвалення; цінувати, віддавати належне4) визнавати (що-небудь, кого-небудь)5) юp., дип. офіційно визнавати6) вітати ( при зустрічі)7) парл. надавати слово8) юp. давати зобов'язання в суді -
5 love-child
n (pl love-children)дитина кохання (про позашлюбну дитину) -
6 legitimate
I n II a2) законний, правильний; законний ( про правителя); який здійснюється за законом про успадкування ( про владу)3) законний, допустимий; виправданий, обґрунтований4) миcт. драматичнийIII v1) юp. узаконювати, легітимізувати; визнавати законним2) усиновляти ( позашлюбну дитину) -
7 love child
-
8 legitimate
1. [lɪ'ʤɪtɪmɪt] adj1) зако́нний; легіти́мний2) пра́вильний; розу́мнийlegitimate argument — пра́вильний до́від
3) зако́ннонаро́джений2. [lɪ'ʤɪtɪmeɪt] v1) юр. узако́нювати; легітимізува́ти2) визнава́ти зако́нним3) усиновля́ти ( позашлюбну дитину) -
9 love child
['lʌvʧaɪld]nдитя́ любо́ві ( про позашлюбну дитину)
См. также в других словарях:
нагуляти — див. нагулювати. •• Нагуля/ти дити/ну народити позашлюбну дитину, безбатченка, байстрюка … Український тлумачний словник
одинокий — а, е. 1) Який міститься, розташований і т. ін. окремо, ізольовано від інших, подібних до себе. || Який відбувається, сприймається і т. ін. відірвано, ізольовано. 2) Який не має сім ї, рідних; самотній. || у знач. ім. одино/кий, кого, ч., одино/ка … Український тлумачний словник
покритка — и, ж., заст. Дівчина, що народила позашлюбну дитину … Український тлумачний словник
скопыливасья — родила позашлюбну дитину … Лемківський Словничок
